Але, братишки и сестренки, у меня тут история покруче полотна мумии! Когда-то, братва, я решил попробовать закладки, а именно шишки марихуаны. И это был старт в мой диковинный мир наркотических шалостей, где я стал настоящим крутым рэпером-наркоманом.
Ну и так, дербан я гриндил по информации из дурь магазина, где барыги из реалмаркета дралли. Сделал быстренько дозировку, чтобы потом размяться на Cyberpunk 2077, а то ведь геймплей же на верх крутости, имхо.
Как только собрал компанюху в карман, мамонтка грабанулась принимать меня в свои объятия. Размял я табуретку и начал с удовольствием закуривать кропаль. Пульсарик забавно засвечивался, а лопата заигрывала в ритме наркотического баса. Такой седативный эффект, что казалось, будто в самом центре Киберграда я ощущаю полный контроль и власть.
«Эй, слышь, мэн,» думал я, «я здесь командир, нах! Я – бог Cyberpunk 2077!»
И в этом виртуальном мире я был всесильным. Мое тело стало ощущать каждый пиксель, словно блекджек в клубе толковых ребят. Я шел прямо по сюжету, двигаясь по этим перекрученным улицам, как крутой киборг, который свободно владеет своими движениями.
«Ща-а, мерзопакостная система, сегодня я тут главный герой!» – кричал я в пекулярный микрофон наушников, в котором я чувствовал себя настоящим кибер-магом.
Много, очень много |
У них там булки |
Ставки у меня, парниша, были самые высокие. Я украдкой просто драконил все ешки, что попадались на пути. Был сильно нагружен на экстази, пускал трубку полета и всасывал эйфорию в каждую клеточку своего разбухшего мозга. От этого я бегал куда-то за информацией по миссиям, а где-то вдалеке взрывалась автомобильная ложка.
Моя компаньонка, пухленькая и сексуальная виртуальная бандитка, смотри, круто выглядела. Мы вместе крутили головы этим сумасшедшим Киберградом, устраивая пир на улицах и отстреливаясь от всех, кто решил нам помешать. Она была такой же понапёшечной, как я – две редкие птички в одном гнездышке. Правда, изредка она иногда кидалась вплавь вместе с дельфинами к небу, что вызывало у меня небольшую панику.
А наш братец, наркоман рэпер, всмотрелся в экран и просто сиял счастьем, ведь только виртуальный мир дал ему свободу и могущественные ощущения. Он стал главным героем своего киберпанк приключения, где правила радости писались на стенах его воображения.
Уже на финишной прямой я глотал последние глотки этого сумасшедшего пути. Заболдевший, но счастливый, я конкретно знал одно – я должен был остановиться. Жизнь наркомана-рэпера стала слишком перекрученной, даже для меня, который гонял наркоту, словно ракета. Своим путем через катаклизмы и кибер-матрицы, я осознал, что надо уйти, оставив за спиной этот калейдоскоп сумасшедших эмоций.
Так что, братишки и сестренки, я рассказал вам историю своей посиделки с марихуаной и Cyberpunk 2077. Жизнь, да и наркота, это всего лишь тонкое и хрупкое зеркало, в котором мы видим своих собственных дьяволов.
Якось я тусувався з моїми хлопцями в нашому дворі, коли випадково зібралися всі удальці нашої району. Була гарна забава - пити, шалити та розбивати всі конвенції. Та сумував я за головною кайфовою екстазією - гашишем. Посміялися, що немає закладок на такі штуки в нашій околиці, а я вирішив змінити цю ситуацію. От і зірвав з сумок повний мішок геричу та вирушив на пошуки пушера.
Крутився я з одного місця на інше, щоб знайти його, але пускав дими з башні від нетерпіння. Нарешті, чув про нього від товариша, і, просліджуючи його сліди, дістався до його криївки. Вже від далека я відчував запах забаганки та підкололо мене серце від радості.
Підійшов до пушера, і попитав: "Є гашиш?" Він оцінив мою зовнішність та погодився мені продати. Щоб вдягнути свою ролю наркомана, я забрався в багаттяний костюм - джинси з великою кількістю декоративних накладок, шкіряну куртку та неонову футболку, яка світиться в темряві.
Стосунки з пушером розбігалися швидко. Я купив закладку, що згодом забабахав і забувся в своєму світі екзотики та насолоди. Час мав надзвичайно незвичайний смак, а усі звуки стали яскравішими та насиченішими. Я відчував себе, наче король кайфу, який володіє своїм мікрокосмом.
Але це було не всі мої плани. Я хотів влаштувати щось ще більше захоплююче, щось, що виглядало як олімпійські ігри. І я вирішив організувати алкогольні змагання нашого двору. Запропонував своїм друзям взяти участь і вони з радістю погодилися.
| Дисципліна |
Умови гри |
| Випивання пива на час |
За фастом здаєш пусту пляшку, випиваєш нову |
| Кидання кеглів |
Кидати пусті пляшки на стоянку з маркою |
| Брутальне п'янство |
Упити по два герича та здійснити "неповоротний" кураж |
| Точність в киданні пляшок |
Розставити пляшки з-під пива на певну відстань та кидати з точністю до мішені |
Ці забави викликали справжній фурор в нашому дворі. Ми кричали, сміялися та були на сьомому небі від кайфу. Протягом всього заходу, ми забабахали кілька закладок та не забули про гашиш, який приносив нам ще більше насолоди.
Хлопці галасно раділи своїм успіхам, але я вирішив, що це ще не все. Я попросив друзів зробити свій власний заклад на вечірку - марку з лсд, яку можна було б двигати через рот. Наша компанія була готова пройти через справжнє психоделічне відкриття.
Я не знаю, як розповісти вам про все, що ми побачили і відчули в той вечір. Словами не передати дивівських кольорів, нескінченних шаблонів і знущань часу, які здійснювалися перед нашими очима.
Були моменти, коли я втрачав своє власне існування, але завжди знаходив себе в колі своїх друзів, які розважалися зі мною разом. Ми слухали чудову музику, плутали реальність з ілюзіями та втрачалися в божественному піднесенні.
Наші алкогольні олімпійські ігри проходили на краю хаосу та безумства. Але, крім усього цього, вони стали символом дружби, свободи та незалежності. Ми забули про суворі правила звичайного життя і стали щастям на вулиці.
Наші алкогольні олімпійські ігри стали найкращими в моєму житті. Вони допомогли мені переступити рамки звичайного і відчути себе справжнім наркоманом гопником. Цей досвід назавжди залишиться в моєму серці та пам'яті.